Урок №14
Дата______
Тема: Київська Русь за Ярославичів.
Мета: з’ясувати, яким було становище
держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський
стіл, чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості, визначити
з якою метою збиралися з’їзди князів та які рішення приймалися; розвивати
логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії
своєї держави.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, атлас, роздатковий
матеріал, презентація, відео
Основні поняття: з’їзди князів, тріумвірат,
міжусобиці, феодальна роздробленість.
Хід уроку:
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Що таке міжусобна боротьба?
2. За що боролися князі в Київській Русі?
3. Чому виникала ця боротьба?
4. Як, на вашу думку, необхідно було здійснювати передачу
влади в Київській Русі?
ІІI. Мотивація навчальної діяльності.
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела
та дайте відповіді на запитання.
У рік 1054. Преставився
великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів
своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи
собою любов, бо ви брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в
любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас,
і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах
сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її
надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер
же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму,
брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам
буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а
Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ».
1. До чого
закликав Ярослав Мудрий своїх синів?
2. Чим ви можете
пояснити виникнення такого заповіту? Що турбувало князя Ярослава?
3. Існують два
погляди на Ярославів заповіт. Одні історики вважають, що він мав усунути
причини міжусобних війн синів Ярослава, інші — що заповіт сприяв роздробленості
Київської Русі. Якою є ваша точка зору щодо цього питання? Свою відповідь
аргументуйте.
ІV. Вивчення нового матеріалу
?- Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
Ще за життя Ярослав Мудрий розподілив між синами землі
Київської Русі:
найстарший син
- Ізяслав – став великим київським князем ;
син Святослав
отримав Чернігів;
син Всеволод –
Переяслав;
син Ігор –
Волинь
син В”ячеслав -
Смоленщину ;
онук Ростислав отримав Галицьку землю
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела
та дайте відповіді на запитання.
У рік 1068. Прийшли
іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і
Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. І коли настала ніч, рушили вони
одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські
князі, і перемогли половці.
1) Коли відбулася
битва, описана в джерелі?
2) Яким був її
результат?
3) Чим ви можете
пояснити причини поразки Ярославичів?
Завдання
Запропонувати учням
доповнити схему, вписавши до неї дату битви на річці Альті, сторони
протистояння та результат.
Битва на річці Альті
______ рік
Результат:
_____________________________________________________________
Робота із джерелом
Розглянути повстання киян
1068 р. допоможе уривок із роману Р. Іванченко «Гнів Перуна». Прочитайте текст
джерела та дайте відповіді на запитання.
…На річці Альті княжих воїв
вночі перебили половці. Ізяслав і його брати ледве повтікали й поховалися по
градах. А землю половчини захопили безборонно… Отоді кияни і вдарили віче.
Зібралися на торговищі й почали радитись. І до них прийшов отець Никон, схимник
печерський. Ніхто вже не впізнав в білобородому старці першого руського
митрополита Іларіона… І ось уперше тоді під час м’ятежу в Києві, літа 1068-го,
Іларіон свій глас підняв до простолюдинів, навчав сих людей просити у князя
мечі й коней і самим загородити поле списами. Кияни послали гінців до князя.
Але Ізяслав убоявся давати мечі розшалілим киянам. Тоді Никон махнув посохом:
«Підемо, люди через міст, до княжого поруба! Там сидить у ямі князь полоцький
Всеслав, онук Рогніди! Кличмо його на стіл київський!» Юрба кинулась через
міст, побігла до княжої темниці, сокирами розрубала колоди, витягла з
ями-поруба напівосліплого Всеслава… Старий Всеслав мав слухатись юрби. Ополчив
народ. Сім місяців княжив у Києві, доки Ізяслав не прийшов з лядськими ратями
стіл отчий відбирати. Тоді потай утік Всеслав — не хотів ставати поперек волі
братів своїх, що полонили його. Знав, натовп уміє потім так само сліпо
ненавидіти, як і поклонятись. Ізяслав повернувся у Київ, а син його Мстислав
жорстоко помстився над киянами…
1) Пригадайте, що таке
«віче».
2) Чим було викликано
повстання киян у 1068 р.?
3) Яку вимогу
поставили кияни перед Ізяславом? Чому він її не виконав?
4) Чим завершилося
повстання киян?
5) Яким чином Ізяславу
вдалося відновити свою владу в Києві? Поміркуйте, чому Ізяслав звернувся по
допомогу не до братів, а до польського короля.
3. Любецький з’їзд князів
Розповідь учителя
Боротьба за владу
послаблювала Русь і робила її південні землі вразливими до нападів половців.
Необхідність подолати незгоди й об’єднати сили для боротьби підштовхувала до
зближення князів. Велику роль в організації сил для боротьби з половцями
відіграли князівські з’їзди. (Перегляд відео)
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела
та дайте відповіді на запитання.
У рік 6605 [1097]. Прибули
Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігорович, і Василько
Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі]
Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо
Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і
раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і
обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк — Київ
Ізяславів; Володимир — Всеволодів [уділ]; Давид, і Олег, Ярослав — Святославів
[уділ]; [іншим хай будуть] городи, які їм роздав Всеволод: Давидові —
Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль — Володареві, а Теребовль —
Василькові». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого
встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест». І сказали вони всі: «Хай
буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая».
1) Коли відбувся
Любецький з’їзд князів?
2) Із якою метою він
був скликаний?
3) Якими були його
рішення?
4) Поясніть, як ви
зрозуміли слова: «Кожен хай держить отчину свою».
5) Дайте власну оцінку
рішень Любецького з’їзду.
6) Спрогнозуйте, чи
виконають князі ці рішення. Свою думку обґрунтуйте.
Завдання
Заповніть пропуски в тексті,
підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.
На з’їзд у Любечі, що
відбувся в … (1068 р., 1079 р., 1097 р.), зібралися… (князі, бояри, селяни).
Ініціатором проведення цієї зустрічі виступив… (Святополк, Володимир Мономах,
Ізяслав). Метою з’їзду було… (припинити князівські міжусобиці, організувати
боротьбу з печенігами, сприяти розвитку культури). Для цього було прийняте
рішення… (об’єднати князівські війська, закріпити за князями удільні
князівства, розширити будівництво бібліотек).
V. Закріплення нових знань
Робота з підручником
Щоб закріпити вивчений
матеріал, за допомогою підручника заповніть хронологічну таблицю «Правління
Ярославичів».
Дата
|
Подія
|
1054—1073
рр.
|
Утворення
тріумвірату — співправління старших синів Ярослава — Ізяслава, Святослава і
Всеволода, що засвідчило послаблення центральної влади й посилення політичних
центрів на місцях
|
1068
р.
|
Поразка
Ярославичів від половців на річці Альті, що спричинило повстання киян
|
1069
р.
|
Повернення
київського престолу Ізяславу за допомогою польського короля Болеслава ІІ
Сміливого
|
1072
р.
|
Затвердження
нової збірки законів «Правда Ярославичів», яка засвідчила перетворення
князівської влади на вищий орган нагляду за дотриманням норм соціального
життя різних груп населення
|
1073
р.
|
Припинення
існування тріумвірату; початок міжусобних війн між Ярославичами, спричинених
відсутністю єдиної системи престолонаслідування
|
1078—1093
рр.
|
Правління
Всеволода — останнього сина Ярослава Мудрого, який займався розв’язанням двох
найголовніших проблем: не допустити розпаду держави на окремі князівства й
забезпечити її надійний захист від половців (боротьба з князями-ізгоями, які
домагалися своїх уділів; поступки Всеволода цим князям — утвердження Олега
Святославича у Тмутаракані, Давида Ігоревича — у Дорогобузькому князівстві,
братів Ростиславичів — у Галичині, Ярополка Ізяславича — у Волинському
князівстві)
|
1097
р.
|
Любецький
з’їзд князів, рішення якого закріпили поділ Русі на удільні князівства, що
стали власністю окремих родин Рюриковичів і згуртували князів на боротьбу з
кочовиками
|
1103
р.
|
Перемога
руського війська над половцями на річці Сутінь
|
Результати.
Правління Ярославичів ознаменувалося посиленням міжусобиць, послабленням
єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів
|
|
Заповніть пропуски в тексті,
підкресливши правильні відповіді з варіантів, зазначених у дужках.
У 1078 р. … (Ізяслав,
Всеволод, Святослав) намагався повернути київський престол, спираючись на
підтримку … (угорського, польського, галицького) війська. Так він … (уперше,
удруге, утретє) став київським володарем. Його племінники були позбавлені
найважливіших володінь, тому вони … (виїхали за кордон, постриглися в ченці,
розпочали міжусобні війни). У результаті … (Ізяслав, Всеволод, Святослав)
загинув, а київський престол дістався … (Всеволоду, Всеславу, Володимиру).
VI.
Узагальнення і систематизація знань
Бесіда за запитаннями
1. Який порядок
престолонаслідування був запроваджений Ярославом Мудрим?
2. Коли відбулося повстання
киян проти Ізяслава? Що стало його причиною?
3.Що таке «Правда
Ярославичів»?
4. Скільки було з’їздів
князів? Який із них є найвідоміший і чому?
5. Чому утворився
тріумвірат?
VІI. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання
Вивчити §10
Цікавий урок!!!
ВідповістиВидалити