вівторок, 8 грудня 2015 р.

Урок №10 «Політичний і соціальний устрій Русі-України наприкінці X ст. – у першій половині XI ст.» 7 клас




Урок №10                                                 Дата: 25.11.15 р.
Тема: «Політичний і соціальний  устрій Русі-України наприкінці X ст. – у першій половині XI ст.»
Мета: визначити особливості суспільного життя, політичного устрою й стану господарства Русі у зазначений період; підвести  учнів  до усвідомлення  того,  що  економічний  розвиток  тісно  пов’язаний  з  політичним; ознайомити учнів з розвитком землеробства, ремесел та торгівлі на Русі; розвивати вміння поєднувати інформацію з різних джерел для отримання нових знань; виховувати повагу до історичного минулого.
Тип уроку: вивчення нових знань
Обладнання: підручник, зошит, ручка, історичні документи, презентація, кросворд, ілюстрації.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Привітання учнів. Підготовка до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Бесіда за запитаннями
1.  Як відбувалася міжусобна боротьба між синами Володимира й утвердження Ярослава в Києві?
2. Охарактеризуйте внутрішньополітичну діяльність Ярослава.
3. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя Київської держави?
4. Якими були особливості зовнішньої політики князя Ярослава?
5. Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Чому?
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
У ч и т е л ь.  Сьогодні  у  нас  незвичайний  урок.  Уявімо  собі,  що  в  нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ XI століття.  Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста.  Для  цього  необхідно  трохи  уяви  і  фантазії,  щоб  за  допомогою  елементів костюма, малюнків та ілюстрацій відтворити життя киян. Тож запрошую  вас у подорож.
Оголошення теми та завдань уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Політичний устрій
Учитель: Київська держава за формою правління – монархія.
? – Що таке монархія?
Розповідь учителя з використанням схеми «Система державного   правління за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого»
КНЯЗЬ
(виконавча, законодавча і судова гілки влади, воєначальник)
Дружина                 Боярська рада                Намісники

  Віче
? – Як називалося військо Київської держави?
Опрацювання історичного документа «Повість минулих літ» про обрання нової віри князем Володимиром» (ст. 67)
Запитання до документа
1. Хто був ініціатором скликання ради?
2. Із якою метою князь скликав раду?
3. Яким чином члени ради могли впливати на рішення князя?
2. Основні верстви населення
На дошці записана схема, яку треба заповнити, опрацювавши матеріал підручника с. 78-79
2) Робота з кросвордом

2











1




4
5

3

















  
 4
 5















1. Селяни, які працювали за договором (рядовичі)
2. Вільні селяни (смерди)
3. Селяни, що працювали за грошову позику (закупи)
4. Селяни, що не мали свого господарства і цілком залежали від господаря (холопи).
5. Селяни, що працювали слугами, кухарями (челядь)
 3. Феодальні відносини та землеволодіння
? – Що таке феод?
(Розповідь вчителя під час якої складається схема)

   Землеволодіння
Помістя    Вотчина
4. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі
Учні опрацьовують матеріал підручника та складають таблицю)
Приклад заповнення таблиці

     Галузь гос-
      подарства                                  Характерні ознаки розвитку

     Сільське       1.   Перехід до парової системи з трипільною сівозміною.
     господарс-   2.   Удосконалення знарядь праці, виникнення плуга із за-
     тво              лізним наральником.
                        3.   Використання органічних добрив.
                        4.   Підвищення врожайності

     Ремесла     1.   Розвиток металургії, вироби якої користувалися попи-
                      том за кордонами Русі.
                      2.   Розвиток гончарства.
                        3.   Розвиток ювелірного ремесла: скань — вироби з круче-
                      ного, срібного або золотого дроту; зернь — маленькі зо-
                      лоті чи срібні зерна накладалися на малюнок і припаю-
                      валися; перегородчаста емаль — склоподібною масою 
                      різних кольорів покривали підготовлені, створюючи 
                      красиві й довговічні прикраси.
                        4.   Розвиваються ремесла з обробки шкіри, дерева, камін-
                      ня, кістки.
                      5.   Розвиток домашніх ремесел — прядіння і ткацтва.
                      6.   Існувало понад 60 ремісничих професій

     Торгівля    1.   Географічне положення сприяло перетворенню Києва       
                      на міжнародний торговий центр
                        2.   Три торгові шляхи: «грецький» — з Північної Європи  
                      до Візантії; «залозний» — з Європи через Кавказ до 
                      арабського сходу; «соляний» — з Криму до Києва.
                      3.   Тісні торгові відносини з Візантією
(Слайди презентації)
Учитель: зі зростанням торгівлі зростає роль грошей.
? – Хто першим на Русі почав карбувати гроші?
Учитель: Руською грошовою одиницею була гривна.
? – Хто зображений на гривні? Чому?
Розповідь вчителя про міста Русі.
? - 1.  Яка була структура давньоруського міста?
    2.  Що таке дитинець? Хто там проживав?
    3.  Що вважали «серцем міста»?
    4.  Де мешкали ремісники і торговці?
Опрацювання історичного джерела «Чучин – давньоруське місто-фортеця» та відповісти на запитання с. 84.
Повсякденне життя
Демонстраціяілюстрацій костюмів
Опрацювання історичної цікавинки «Родинне життя в Київській державі»
V. Узагальнення і систематизація
Бесіда за запитаннями
1. Що таке централізована монархія?
2. Що таке боярська рада?
3. Чим відрізняється помісна форма землеволодіння від вотчинної?
4. Хто належав до панівних верств населення Русі?
5. Хто належав до залежних верств населення Русі?
6. Яка галузь господарства була провідною в тогочасній Русі?
7. Які види ремесла були найпоширенішими на Русі?
8. Які основні товари вивозили руські купці за кордон?
VI. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання
Вивчити §8
Підготувати повідомлення на теми:
1. Розвиток української мови та писемності
2. Школи
3. Усна народна творчість
4. Архітектура
5. Малярство
6. Музична творчість

Немає коментарів:

Дописати коментар