Урок №17 Нові явища в соціальній сфері. Зрушення у повсякденному житті населення 11 клас

Урок № 17                                                             Дата: 23.11

Тема. Нові явища в соціальній сфері. Зрушення у повсякденному житті населення

Мета: розглянути зміни, які відбулися у соціальній структурі суспільства та рівні життя різних соціальних груп; визначити масштаби житлового будівництва, умови життя людей; розвивати вміння складати схеми на основі отриманої інформації; виховувати інтерес до вивчення історії своєї держави.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, зошит, ручка, презентація, відео «Нові явища у соціальній сфері 1953-1964 рр.»

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1. У чому полягала сутність реформи в управлінні економікою?

2. Які зрушення відбулися у промисловості та сільському господарстві?

3. Чим можна пояснити такий швидкий розвиток промисловості?

4. Показати на карті індустріальні об’єкти, які були побудовані у другій половині 50-х – на початку 60-х років.

5. Які заходи із підвищення ефективності сільського господарства були втілені в життя у середині 1950-х рр.?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавльної діяльності

? Скільки коштує в магазині хлібина? А були часи коли її можна було купити з 14 коп. Сьогодні ми розглянемо які явища в соціальній сфері та повсякденному житті панували за Хрущова.

Оголошення теми та завдань уроку.

ІV. Вивчення нової теми

1. Нові явища в соціальній сфері

Завдання:

Розгляньте таблицю «Зрушення у складі населення України за даними перепису у 1959 р.»

? З якими явищами і процесами в економічному та політичному житті України пов’язані ці зрушення?

У ч и т е л ь.

Робота з таблицею

Рік	Показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки (крб.)
1958	76,7
1959	77,7
1960	78,3
1961	81,3
1962	84,2
1963	85,4
1964	87,6

Завдання
Підрахуйте на скільки зросла заробітна плата з 1961 року.

Розповідь вчителя, супроводжується показом презентації.

50-ті — середина 60-х років позначилися суттєвими змінами в рівні життя населення. У середині 50-х років було переглянуто існуючу ще з довоєнних часів тарифну систему оплати праці. Це забезпечило відчутне її підвищення — у середньому з 64,2 1950 р. до 80,6 крб. 1960 року. На фоні одночасного скорочення робочого дня було впроваджено 5-денний робочий тиждень.

У липні 1964 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон про пенсії і допомогу членам колгоспів, що означало встановлення державної системи соціального забезпечення колгоспників. Мінімальний розмір пенсій для колгоспників встановлювався у розмірі 12 крб. на місяць.
Після вересневого (1953) пленуму ЦК КПРС помітні зрушення відбулися в оплаті праці колгоспників. Замість оплати один раз на рік було запроваджено помісячне, подекуди — поквартальне грошове та натуральне авансування. Видача продукції на трудодні стабілізувалася, а грошова оплата зросла більш ніж у чотири рази.

У 1956 р. на 80 % було збільшено розміри пенсій, хоча колгоспникам держава їх не виплачувала. Колгоспи ж, на які покладався обов’язок пенсійного забезпечення своїх пенсіонерів, цю можливість мали не завжди.

Водночас лібералізувались умови найму робочої сили. 1956 р. Верховною Радою СРСР скасовано кримінальну відповідальність робітників і службовців, якщо ті самостійно залишали підприємство, ліквідовано «радянське кріпосне право» і селяни отримали паспорти, а отже, і можливість вільно пересуватись у межах держави, виїжджати на навчання чи на роботу до міст. Високими темпами розвивалося житлове будівництво. Цьому сприяло впровадження нових будівельних матеріалів, зокрема залізобетону. 1951–1958 рр. у республіці було збудовано майже 2 млн. квартир загальною площею 85,7 млн. м2, а протягом 1958–1965 рр. в експлуатацію було введено ще близько 60 млн. м2 житла. Таких темпів Україна до того часу не знала. Однак заради справедливості зазначимо, що будували в основному малогабаритні помешкання, так звані «хрущовки». Свої житлові умови покращили майже 18 млн. осіб.

Після проведеної грошової реформи 1961 р. вартість карбованця підвищилася у 10 разів, в обіг було випущено нові гроші. «Тепер буває так: лежить копійка на тротуарі, людина проходить і не нахиляється, щоб підняти її. А коли будуть нові гроші, копійка не буде валятися, її обов’язково піднімуть, бо це — коробка сірників», — говорив М. Хрущов на сесії Верховної Ради СРСР 1960 року.

Справді, дрібні мідні монети не вилучалися з обігу, а значить, їхня вартість збільшилася у 10 разів. Але це був чи не єдиний «плюс» грошової реформи. Сучасні економісти вважають її прихованою девальвацією. Як наслідок, ціни на колгоспних ринках, які забезпечували в цей час близько 15 % товарообігу, значно зросли. 1962 р. ціни на ряд продуктів харчування підвищила і державна торгівля. Це погіршило становище в державі, негативно вплинуло на добробут населення.

Одна стандартна хлібина коштувала 14 копійок, літр молока 20 копійок, пара чоловічого взуття — 25 крб., чоловічій костюм — 90 крб. 1951–1958 рр. прибутки середнього робітника зросли на 23 %.

 Перегляд відео «Нові явища у соціальній сфері 1953-1964 рр.»

Учні записують основні тези:

1. Зросли прибутки середнього робітника.

2. Скасування або зменшення податків

3. Проведено грошову реформу (обмін старих грошей на нові)

 (Розгляньте малюнок с. 128)

4. Скорочення тривалості робочого дня у святкові дні.

5. Збільшилися відпустки для вагітних жінок

6. Прийнято закон про державні пенсії

7. Селяни одержали паспорти

8. Розгорнулося масштабне будівництво жител

2. Зрушення у повсякденному житті населення
У ч и т е л ь.

Зростання економічного потенціалу республіки відкривало нові можливості для позитивних змін у побуті

Учні опрацьовують документи с. 129, 130, 131.Завдання: Опишіть зрушення у повсякденному житті населення

V. Узагальнення і систематизація знань

Які нові явища виникли у соціальній сфері? (Учні по черзі висловлюються)

VІ. Підсумки уроку, оголошення домашнього завдання

Вивчити с. 127-132