Урок №15 Дата 31.10.17
Тема: Структура еукаріотичної клітини: мітохондрії та
пластиди
Мета:
-
конкретизувати та продовжувати
формувати в учнів поняття про клітину як цілісну систему;
-
ознайомити із будовою та
функціями двомембранних органел: мітохондрій та пластид;
-
розширити знання про особливості
будови органел у зв’язку із виконуваними функціями;
-
звернути увагу на еволюцію
органел;
-
розвивати уміння визначати та
порівнювати біологічні структури на прикладі органел;
-
удосконалювати вміння дискутувати
та аргументувати свою думку; уміння робити відповідні висновки та узагальнення;
-
продовжувати формувати в учнів
науковий світогляд на основі знань про клітину як найменшу структурну та
функціональну одиницю живого;
-
здійснювати екологічне виховання
на основі знань про необоротні зміни в клітині під дією різних чинників.
Тип уроку: комбінований
Наочність та обладнання: підручник, робочий зошит, презентація, відео
фрагмент, дидактичні картки, таблиця
Основні поняття та терміни: мітохондрії, кристи, пластиди, хлоропласти, грани, тилакоїди, ламели,
хромопласти, лейкопласти, АТФ-соми.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент
Вчитель. Шановні гості,
учні! Дозвольте привітати вас у стінах нашого навчального
закладу. (Тримає в руках
квіткову рослину в стані цвітіння — психологічний прийом для зосередження уваги
та створення спокійної атмосфери.) У мене в руці квіткова рослина. Вона має
гарні квіти й листки. А чи можуть ці органи існувати окремо? Ні! Тож і вчителя без учня не існує, і навпаки. Тому ми зараз
об'єднаємо свої зусилля для кращого опанування нового матеріалу. Я
розраховую на вашу активну роботу і
сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому. А тепер зверніть увагу на
дошку.
Слайд 1
Девізом нашого
уроку я пропоную взяти китайську мудрість:
Скажи мені, і я забуду.
Покажи мені, і я запам'ятаю.
Дай можливість діяти самому, і я навчусь.
Конфуцій
ІІ.
Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
Слайд 2
1) Вправа «Продовжи речення» (На слайді з’являються незакінчені
речення. Вчитель по черзі називає імена учнів, яким треба ці речення
продовжить)
1)
Яка наука вивчає клітину? (Цитологія)
2)
Назвати основні складові
еукаріотичної клітини? (Поверхневий
апарат та протопласт)
3)
Що входить до складу
поверхневого апарату? (Надмембраннний комплекс, підмембранний
комплекс, цитоплазматична мембрана)
4)
Що входить до складу
протопласту? (Цитоплазма та ядро)
5)
Складовими цитоплазми є: (Цитозоль, включення, органели)
6)
Всі органели поділяють на: (Одномембранні, двомембранні, немембранні)
7)
(запитання для всіх) До одно мембранних органел належать… (ЕПС, АГ, лізосоми, вакуолі, пероксисоми)
2) Вправа «Таємничий малюнок» (Додаток 1, 2)
Клас
поділяється на 3 групи. Вчитель роздає групам картки із малюнками одномембранних
органел та основні відомості про ці органели. Учням треба встановити
відповідність між органелою та її характеристикою)
1) Основна функція – синтез та транспортування білків і
ліпідів.
2) Відповідає за синтез
лізосом, дозрівання білків, складання речовин і перерозподіл їх між
ділянками клітини.
3) Порушення її функціонування призводить до розвитку
небезпечної хвороби – анорексії.
4) Забезпечує виведення надлишку води та отруйних кінцевих
продуктів розпаду макромолекул.
5) Є два види:гранулярна та гранулярна.
6) Міститься біля ядра.
7) Органела утворена стопкою мембранних мішечків –
диктиосом.
8) Являє собою сітку переплетених мембран, що сполучаються
між собою.
9) Клітинні порожнини в гіалоплазмі, відокремлені мембраною
й заповнені рідиною.
10) Підтримує тургор і забезпечує збереження розчинених у воді
речовин.
11) Пухирці, що являють собою порожнини, заповнені травними
ферментами та оточені мембрано.
12) Забезпечує клітині захист від чужорідних агентів.
3) Вправа «Домашнє
проблемне запитання»
Слайд 3
•
Чому при надходженні до печінки великої кількості
алкоголю, наркотичних речовин розвивається хвороба цироз печінки?
(Відповідь: У клітинах печінки у великій кількості міститься
незерниста ЕПС. При надходженні токсичних речовин ЕПС розростається настільки,
що клітини лопаються. Проміжки заповнює
сполучна тканина, внаслідок чого розвивається смертельна хвороба — цироз
печінки).
ІІІ. Мотивація
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Вчитель:
Ви знаєте, що кожному організму, кожній окремо взятій клітині для нормальної
життєдіяльності необхідна енергія. Назвіть органічну речовину, яка є
універсальним хімічним акумулятором енергії в клітині? (АТФ. Де ж клітина бере енергію?) В клітинах є спеціальні пристрої,
які можуть синтезувати АТФ, консервувати енергію і перетворювати один вид
енергії в інший.
Йдучи до школи ви помітили
різнобарв’я рослинного світу: листя дерев
зелене, жовте, жовтогаряче, багряне… Що ж надає різнобарв’я нашому рослинному
світу? На ці запитання спробуємо дати відповіді на сьогоднішньому уроці.
Тема уроку: Структура еукаріотичної клітини: мітохондрії та
пластиди
Слайд 4
Завдання
уроку:
•
Вивчити
будову і функції двомембранних органел – мітохондрій та пластид;
•
Навчитись
порівнювати пластиди
•
Простежити за здатністю одного типу пластид
перетворюватися на інший тип.
•
Визначити
автономію в клітині двомембранних органел.
IV. Вивчення нового
матеріалу
План
1. Мітохондрії
a) Відкриття мітохондрій;
b) Будова мітохондрій;
c) Функції мітохондрій.
2. Пластиди
a) Типи пластид:хлоропласти, лейкопласти, хромопласти;
b) Історія відкриття, будова та функції хлоропластів;
c) ) Перетворення одного типу пластид в інший
—
1. Мітохондрії
ü а) відкриття мітохондрій, їх вигляд, величина, кількість
(повідомлення учня)
Історія відкриття
Ще у
1857 році німецький вчений, професор Вюрцбурзького університету Альберт фон
Келлікер, розглядаючи клітини м’язів у мікроскоп, помітив якісь
„гранули”. Його сучасники описували схожі „гранули” у інших типах клітин. У
1890 році вчений-цитолог Ріхард
Альтман, теж німець
за походженням, розглядаючи
тваринні клітини у мікроскоп, зробив висновок,
що мітохондрії –
це примітивні організми,
здатні до саморозмноження. Р. Альтман назвав їх біобластами, а у 1897
році інший вчений, Карл Бенда,
запропонував термін „мітохондрія” (від гр. „mitos” – нитка та „chondrіon” –
зернятко, крупинка), який ми використовуємо й сьогодні.
Внутрішню будову цих органел встановили у 1952 р. Фрітьоф
Сьостранд та Джордж Пелед.
Мітохондрії (від грец. мітос – нитка, хондрос – зернятко) – органели у вигляді гранул, паличок, ниток,
завдовжки від 0,5 до 7 мкм. Кількість їх у клітинах може коливатися від 1 до 100 000 і більше, що залежить від
активності обміну речовин і перетворення енергії.
ü б) будова мітохондрій;
(учитель
роздає учням картки з малюнком мітохондрій, на яких вони, під час розповіді вчителя,
роблять позначення складових
мітохондрій)
Вчитель розповідає будову мітохондрій, використовуючи презентацію: Стінка мітохондрії складається із двох мембран –
зовнішньої гладенької та внутрішньої, що має вирости всередину – гребені або кристи,
які поділяють мітохондрію на відсіки.
Кристи мають вигляд дископодібних, трубчастих чи
пластинчастих утворів, які часто розгалуджуються. На поверхні крист, що межує
із внутрішнім середовищем мітохондрії, є особливі грибоподібні білкові утвори –
АТФ-соми, які містять комплекс ферментів необхідних для синтезу АТФ
Внутрішній простір
мітохондрій заповнений напіврідкою речовиною – матриксом. Там містяться
рибосоми, молекули ДНК, і-РНК,
т-РНК та синтезуються білки, що
входять до складу внутрішньої мембрани.
в) функції мітохондрій (запис схеми на дошці, а учні записують у зошити)
Узагальнення:
1) Зі скількох мембран складається поверхневий апарат мітохондрій? Назвіть їх.
2) На якій із них розміщуються грибоподібні вирости- АТФ-
соми?
3) Яке значення мають АТФ-соми?
4) Що називають клітинним диханням?
2. Пластиди
а) Типи
пластид:хлоропласти, лейкопласти, хромопласти:
—
Пластиди (від грец. пластидес
– виліплений, сформований) – органели, характерні лише для рослинних клітин і
деяких евгленових одноклітинних тварин.
—
Відомо три типи пластид:
хлоропласти, хромопласти та лейкопласти, які відрізняються забарвленням,
особливостями будови та функцій. (додаток
4)
б) Історія відкриття, будова та функції
хлоропластів;
Історія відкриття
хлоропластів, розміри, кількість (повідомлення учня)
Будова хлоропласта
—
Хлоропласти (від грец. хлорос
– зелений) – пластиди зеленого кольору від наявності в них пігменту хлорофілу (перегляд відео).
—
Хлоропласти мають зовнішню гладеньку мембрану і внутрішню, що утворює вирости. Внутрішній простір хлоропластів заповнює речовина
– строма, де містяться молекули ДНК, різні типи РНК, рибосоми, зерна
крохмалю.
—
З внутрішньою мембраною пов’язані – тилакоїди
– структури, що нагадують пласкі цистерни. Великі тилакоїди розташовані поодиноко, а дрібніші зібрані в грани, які нагадують стопки монет.
—
У тилакоїдах містяться
основні пігменти – хлорофіли
та допоміжні – каротиноїди. Тут наявні
також усі ферменти, які
необхідні для здійснення фотосинтезу.
—
Основна функція
хлоропластів – здійснення фотосинтезу. Крім того, у них на мембрані тилакоїдів
є АТФ-соми, де відбувається синтез АТФ.
—
Також у хлоропластах
синтезуються ліпіди, білки мембран тилакоїдів та ферменти, що забезпечують
реакції фотосинтезу.
Хромопласти (від грец. хроматос – колір, фарба) – пластиди,
забарвлені у різні кольори: жовтий, зелений фіолетовий, завдяки пігментам каротиноїдам, які в них накопичуються. Цим вони надають певного кольору квіткам, плодам, коренеплодам, деяким незеленим листкам.
—
Внутрішня мембрана у
хромопластах відсутня, інколи зустрічаються окремі тилакоїди.
Лейкопласти (від грец. лейкос – безбарвний) – безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки – крохмаль, білки. Внутрішня мембрана утворює нечисленні тилакоїди. У стромі
містяться рибосоми, ДНК,
різні типи РНК, ферменти,
які забезпечують синтез і розщеплення синтез і розщеплення запасних
речовин.
—
Перетворення
пластид
Пластиди одного типу здатні перетворюватись на пластиди
іншого типу:
- лейкопласти на хлоропласти і хромопласти;
- хлоропласти на хромопласти під час старіння листків,
стебел та дозрівання плодів.
— Хромопласти є кінцевим
етапом розвитку пластид, вони не перетворюються на пластиди інших типів.
Вправа «Кошик пластид»
(Дві команди отримують
кошики з овочами, насінням, листям, та фруктами. Завдання: розділити вміст
кошика за наявністю пластид. Після виконання вчитель пропонує утворити пари,
які можна утворити по перетворенню пластид Н-д: звичайна бульба картоплі
(лейкопласт) → зелена бульба картоплі
(хлоропласти)
І. Тестування з взаємоперевіркою ( учні виконують
на ноутбуках) (Додаток 6)
1. Купки тилакоїдів називаються:
А. кристи Б. грани В.
хромопласти Г. ламели
2. Хлоропласти – органели наступних клітин:
А. ссавців Б. вірусів В.
грибів Г. рослин
3. Процес фотосинтезу характерний для:
А. мітохондрій Б. ядра В.
лізосом Г. хлоропластів
4. Силовою
станцією клітини називають:
А. лізосому Б. вакуолю В.
ядро Г. рибосому Д. мітохондрію
5. До поверхневого
апарату мітохондрій входять:
А. зовнішня мембрана
Б. гіалоплазма
В. внутрішня мембрана
Г. матрикс
6. Кристи в мітохондріях існують для:
А. збільшення площі синтезу АТФ Б. міцності
В. зв’язку мембран Г.
поділу
7. Функції
лейкопластів:
А. фотосинтез Б. дихання В.
запасання речовин Г. синтез АТФ
8. Чи
однакова кількість хлоропластів і мітохондрій у різних клітинах:
А. однакова Б. різна
В. майже однакова Г. різниться тільки в деяких
9. Основна
функція хромопластів:
А. запас поживних речовин Б.
забарвлення квітів і плодів В. фотосинтез Г.
синтез АТФ
10. Синтез АТФ відбувається в:
А. цитоплазмі Б.
ЕПС В. хлоропластах
Г. мітохондріях Д. комплексі Гольджі
11. Безбарвні
пластиди називаються:
А. ламели Б. хромопласти В.
лейкопласти Г. хлоропласти
12. Серед
органічних речовин найбільший запас енергії несе:
А. білок Б. АТФ
В. жир Г.
вуглевод
Відповіді
1.
Б
2.
Г
3.
Г
4.
Д
5.
А,
В
6.
А
7.
А,
Г
8.
Б
9.
Б,
10. В,
Г
11. В
12. Б
ІІ. КРОСВОРД ДО ТЕМИ «ЦИТОПЛАЗМА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТИ»
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) Пластиди, забарвлені у зелений
колір.
2)
Безбарвні пластиди
різноманітної форми.
3)
Пластиди, забарвлені в різні
кольори , крім зеленого.
4)
Порожнини в цитоплазмі, оточені
мембраною та заповнені рідиною.
5)
Основною структурною одиницею
цієї органели є стопка плоских цистерн, вкритих мембранами. Це - … Гольджі.
6)
Пухирці, що містять
різноманітні гідролітичні ферменти, здатні розщеплювати органічні сполуки і
забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення.
7)
Двомембранні органели,
енергетичні «цистерни» клітини.
8)
Неодмінна органела будь-якої
еукаріотичної клітини.
9)
Набір хромосом еукаріотичної
клітини.
VІ. Підведення
підсумків уроку
Сьогодні ми вивчили двомембранні органели.
1) До них належать… (МІТОХОНДРІЇ ТА ПЛАСТИДИ) (Прикріплення малюнків до схеми «Органели клітини»)
2) Мітохондрії мають таку будову (перераховують складові мітохондрій)
3) Чи всі клітини мають пластиди?
(рослинні, евглена зелена)
4) Існують такі типи пластид… (хлоро-, хромо-, лейкопласти)
5) Основною функцією двомембранних органел є …. (синтез АТФ)
VІІ. Надання та
пояснення домашнього завдання
Прочитати §13, запитання 1-8 с. 53, вивчити
конспект
Творче завдання: скласти кросворд «Двомембранні
органели»
