Урок №25 Дата
10.03.16
Тема уроку. Доба Мейдзі в Японії.
Мета:
·висвітлити основні напрямки соціально –
економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі», визначити
особливості становлення Японії як провідної держави світу, її характерні
ознаки, відмінності від західної цивілізації, охарактеризувати процес
реформування суспільно – політичного устрою в Японії, розкрити зміст зовнішньої
політики;
·розвивати в учнів уміння аналізувати історичні
події, робити висновки, установлювати причино – наслідкові зв’язки;
·сприяти естетичному вихованню учнів на основі здобутків східної
культури.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, презентація, атлас,
історичні документи
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель. Добрий день, діти! Я рада вітати вас на уроці
історії. Я пропоную налаштуватися
на позитивні емоції, а для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте
старанними і слухняними, щоб не просто слухали, а чули, щоб не просто дивилися,
а бачили, щоб не просто відповідали, а міркували, дружно і плідно працювали.
Сьогодні ми з вами помандруємо на край світу, у країну
«вранішнього сонця». Я думаю, ви здогадалися. Що мова йде про Японію.
Тож запишемо в зошити тему уроку «Доба Мейдзі в Японії».
II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
Учитель. До середини XIX ст. Японія була
закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX
ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова
колоніальна система.
Метод «Мозковий штурм»
· Що таке колоніалізм?
Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та
напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки
зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну
державу.
· Яким чином це стало можливим?
На це запитання ми дамо сьогодні відповідь.
IІІ. Вивчення нового матеріалу
План
Крах політики самоізоляції.
Особливості економічного розвитку.
Конституція Японії 1889 р.
Зовнішня політика Японії наприкінці XIX ст.
1. Крах політики самоізоляції.
Учитель. На початку XVII ст. владу в
Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор (мікадо) утратив
реальну владу і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав
права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що, згідно із
синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших
здобутків сьогунату стало припинення усобиці князів — однієї із головних
проблем країни – шляхом періодичного утримання в заручниках князів або їхніх
родин. У середині XVII ст. сьогун прийняв рішення про закриття країни від
європейців, боячись, що вони поступово її підкорять. Виняток було зроблено для
голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі. Ізоляція Японії
мала на меті збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом
католицьких місіонерів набуло загрозливого характеру. Тому воно було
заборонене, а прихильники релігії знищені. Після
«відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити
американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське
мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість.
В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з
країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. У результаті
сьогун з роду Токугава був усунений від влади. У 1868 р. імператора Муцухіто
коронують імператором Мейдзі — імператором «освіченого правління».
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним
текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії».
|
Назва реформи
|
Зміни
|
Наслідки
|
|
Аграрна
|
Земля передана селянам на умовах оренди. Селяни отримали право
передавати землю за спадком
|
Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного
виробництва
|
|
Військова
|
Запровадження загальної військової повинності. Відкриття
військових навчальних закладів
|
Збільшена військова потужність країни
|
|
Адміністративна
|
Ліквідація князівств
|
Створена централізована держава
|
|
Освітня
|
Запровадження обов’язкової початкової освіти. Відкриття
університету в Токіо
|
Можливість здобуття освіти за кордоном
|
|
Фінансова
|
Введення єдиної грошової одиниці
|
Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення
централізації держави
|
|
Судова
|
Введення єдиної судової системи
|
Зміцнення централізації держави
|
2. Особливості економічного
розвитку.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Текст 1. Особливості промислового розвитку Японії Хрестоматия по
новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др.
— М.: Просвещение, 1993. — С. 132–133.
«…Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про
зовнішню небезпеку… Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам
необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить
створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої
промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним
словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша
стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана з військовою проблемою, і
вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку… Саме тому машинне
виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що
мали стратегічне значення… Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у
чому: взяті під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівельні
заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і
довести до високого рівня розвитку… Тільки після цього уряд мав намір продати
велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його
довірою…»
Запитання:
1. Назвіть особливості промислового
розвитку Японії.
2. Як ви вважаєте, чому основна увага в
економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?
3. Конституція
Японії 1889 р.
Учитель. Підсумком реформ в Японії стало
прийняття у 1889 році Конституції, яка була створена за зразком німецької.
Згідно з конституцією Японія стала конституційною монархією з широкими правами
та законодавчою ініціативою імператора, особа якого проголошувалася «священною
та недоторканою». Імператор мав право оголошувати війну, підписувати мир,
скликати й розпускати парламент, призначати та звільняти найвищих посадових
осіб, як військових, так і цивільних.
За Конституцією парламент складався з двох палат – палати перів
(аристократія, члени імператорського двору, 7р.) і палати представників –4р.
Виборче право мали тільки чоловіки, які досягнули 25 років і
сплачували податок не менше 15 єн. Таких виявилося лише 1% населення країни.
Конституція 1889 року офіційно проголосила демократичні свободи й
громадянські права, рівність усіх громадян країни.
4. Зовнішня політика Японії наприкінці XIX ст. (слайди
презентації)
Учитель. Створивши міцний економічний та політичний фундамент, наприкінці
XIX ст. Японія розгорнула активну політику у східно-азіатському регіоні, що
зробило неминучим її зіткнення з іншими країнами, а особливо з Росією.
1872 р. — захоплення островів Рюкю і Тайвань;
1876 р. — введення військ на територію Кореї;
1894 р. — встановлення прояпонського уряду у Сеулі;
25 липня 1894 р. — початок японо-китайської війни (1894—1895).
(Офіційно війну оголошено 1 серпня 1894 р.) Поразки китайських
військово-морських сил під Асаном, Пхеньяном, Ізюляні засвідчили бездарність і
боягузливість китайських головнокомандувачів.
17 квітня 1895 р.— підписання Сімоносекського мирного договору, за
яким до Японії відійшли Тайвань і Пескадорські острови, вона отримала право на
будівництво підприємств у Китаї, який сплачував велику контрибуцію золотом.
Таким чином, війна з Китаєм поклала початок поділу і фінансовому
поневоленню цієї країни, прискорила капіталістичний розвиток Японії й створення
японської колоніальної імперії у Тихоокеанському регіоні.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями
1. Чому Японія з середини ХІХ ст. не
могла продовжувати курс на самоізоляцію?
2. Які особливості розвитку Японії
допомогли їй наприкінці XIX ст. позбутися феодальних пережитків й увійти до
числа провідних держав світу?
3. Назвіть причини японської експансії.
Куди вона була спрямована?
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Опрацювати параграф
20 підручника.
Немає коментарів:
Дописати коментар