Урок №11 Тема Культура Київської держави і. У 7 кл

Урок №11              Дата 01.12

Тема: Культура Київської держави

Мета уроку:

• сформувати уявлення про рівень культурних досягнень Київської держави, розуміння процесу формування системи освіти, з’ясувати рівень розвитку науки, ознайомити з найвизначнішими пам’ятками освіти, архітектури, мистецтва;визначити, яке значення мають історичні культурні пам’ятки для розуміння минулого народу;
• розвивати вміння учнів отримувати знання з різних джерел, продовжувати формувати понятійний апарат, загальнонавчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення, розвивати уміння роботи з ІКТ;
• виховувати почуття патріотизму, поваги до культурних надбань українського народу, сприяти розвитку історичної свідомості, формуванню естетичних почуттів учнів.

Обладнання уроку:

Комп'ютер, учнівські презентації, «ІсторіяУкраїни» підручник для 7 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х.: «Ранок», 2015, атлас «Історія України 7 клас».

Дати та події:

989–996 рр. –спорудження Десятинної церкви в Києві.

1017–1037 рр. – спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо

«міста Ярослава», Золотих воріт у Києві.

1036 рр. – будівництво Спасо-Преображенськогособору в Чернігові.

1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань:

Вчитель: На попередньому уроці ми з вами вивчили тему «Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.» З розділу «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»

1.Яка держава зображена на карті? (Очікувана відповідь: На карті зображено Київську державу.)

2. Покажіть державу за правління Володимира Великого.

3.Покажіть державу за правління Ярослава Мудрого

4.Назвіть та покажіть найбільші міста Київської держави

Метод «Чиста дошка». На дошці прикріплені картки на яких записані імена історичних осіб, дати подій, поняття. Учні по черзі надають пояснення до інформації поданої на картці. Опрацьована картка знімається з дошки.

Ярослав Мудрий

Віче 

988 р

«Руська правда»

Помістя 

Вотчина 

1051 р

Анна Ярославна

1036 р

Смерди

Міжусобна боротьба 

1019–1054 рр.

 Централізована монархія 

Закупи

Вчитель:Молодці, добре впоралися з поставленим завданням, наша дошка пуста, а ви показали як добре ви орієнтуєтеся у поняттях та подіях попередньо вивчених тем.

? - Тож за якого князя було створено перший письмовий збірник давньоруського права?

? - Як називалася внутрішня боротьба між братами Ярослава за престол?

? - Що завадило Ярославу одразу почати правити на київському престолі?

? - Яку релігію Володимир Святославович запровадив як державну? Коли це сталося?

Отже, всі перелічені події так чи інакше вплинули на розвиток Київської держави і зокрема на її культуру.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель: сьогоднішній наш урок – це урок-дослідження. Ми дослідимо феномен української культури Київської держави Русь-Україна кінцяX – початку XI століття.  Ми зануримося у чудовий світ культури Київської держави, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх життя.

Отже тема нашого сьогоднішнього уроку: «Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.»

Запишіть, будь ласка тему уроку у ваші зошити.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: На підготовчому етапі до уроку ви об’єдналися у три групи та отримали завдання для підготовки дослідження.

Перша група готувалися презентувати «Архітектуру Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».

Друга група готували тему: «Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».

Третя група працювали із темою: «Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи. Наприкінці X– у першій половині XI століття»

Кожен з вас поглиблено опрацював вибрану тему, з іншим матеріалом уроку ви познайомитеся з проектів інших груп. Я пропоную вам протягом уроку побути у ролі літописців, тобто занотовувати до ваших зошитів найважливіші, на вашу думку, ідеї з інших презентацій, нові поняття, дати чи події.

(Вправа «3 речення» перед початком розповіді учні отримують завдання записати у зошити 3 основні ідеї почутої відповіді.(літописці))

Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської держави, про те як же розвивалася архітектура ми дізнаємося з презентації наших архітекторів.

Слово надаємо першій групі дослідникам архітектури. (Учні використовуючи малюнки, презентації інші показові матеріали виступають)

Презентація I групи учнів «Архітектура Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».

Підсумок презентації: учень з групи архітекторів задає питання учням з інших груп:

Учень: А зараз давайте дізнаємося на скільки уважно ви слухали нашу презентацію.Дайте, будь ласка відповідь на мої запитання по змісту проекту:

1.     Які будівельні матеріали використовували для  будівництва у Х столітті?

2.     Які  найвідоміші споруди Київської держави вам запам'яталися? Назвіть їх.

3.     Хто заснував Десятинну церкву?Чому її так назвали?

4.     Культурні надбання якої країни були взяті руськими майстрами за зразок?

5.     У якому місті Лівобережної України збереглася до наших днів архітектурна пам'ятка часів розквіту Київської держави?

Учитель: Отже ми з вами вияснили, що архітектура Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X століття формувалася як дерев`яна, а після хрещення Русі під впливом Візантійської  культури почали будувати кам`яні споруди.Найвідомішими архітектурними пам`ятками кінця X– першої половини XI століттяє церква Богородиці, більш відома як Десятинна церква, через те що князь Володимир віддав на її утримання десяту частину власних доходів, Золоті ворота, Спасо-Преображенський собор у Чернігові та Софійський собор збудовані Ярославом Мудрим. До тогож Спасо-Преображенський собор у Чернігові та Софійський собор у Києві збереглися до наших днів і бажаючі можуть милуватися їх красою та величністю і зараз. А Софія Київська іще і внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як важлива пам’ятка культури.

Разом з архітектурою розвивалося мистецтво монументального живопису. Софійський собор був однією з найбільших споруд тих часів, адже будували його як головний храм держави, призначений не лише для богослужінь, а й для проведення найурочистіших державних церемоній: сходження на великокнязівський стіл, посвячення вмитрополити, проведення церковних соборів та зустрічей чужоземних послів.

Ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення Софійського собору, прикрашеного, за словами літописця, «всякими красотами... золотом, сріблом і коштовним камінням». Про те, як і чим прикрашали будівлі всередині, тобто про монументальний живопис нам розкажуть члени другої групи. Будь ласка вам слово.

Презентація II групи:«Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».(слайд 1)

Учень:Наша группа підготувала презентацію про одину з найцікавіших галузей культури, монументальний живопис. Просимо вашої уваги та запрошуємо до співпраці. (виступ 2-ої групи)

Вчитель: Отже,серед пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення – мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. Повторимо терміни:

Фреска –це картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Мозаїка –це зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців.

Смальта – кольорове непрозоре скло у вигляді невеликих кубиків або платівок, застосовуване для виготовлення мозаїк.

Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають мозаїки і фрески, за візантійською традицією, їх не поєднували одночасно в одному храмі.

Звернення до літописців: метод «Логічний ланцюжок» (кожен учень по черзі називає твердження, що стосується змісту прослуханого.

Висновок вчителя: молодці, тож ми з вами вияснили, що фрескові розписи та мозаїки Софійського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії, Ярослава Мудрого з сім`єю, княгині Ольги, візантійського імператора Костянтина Багрянородного та ін. Фрескові зображення  дають цікаві різнобічні відомості про придворний побут, про тваринний світ, мисливський промисел, про музичну культуру Стародавньої Русі. Ці фрески виконані з великим знанням малюнка, кольору, законів композиції, що свідчить про високий рівень майстерності художників, які їх створювали. Мозаїки ж зображували здебільшого релігійні картини.У розписах тісно переплелися світське й релігійне начала, разом вони зливаються в урочистий гімн могутності Давньоруської держави, її славі.

Своїм змістом і художньою цінністю розписи башт Софії Київської є унікальними пам'ятками світового мистецтва.

Вчитель:Ви вже знаєте, що витоки українського народу сягають давньосло- в’янських, іще переддержавних часів. Тоді ж, на думку вчених, почала формуватися українська мова.

Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.

Зараз попрацюємо з підручником. Опрацювавши ст. 70 підручника ви дізнаєтеся про те ким та коли було винайдено нову слов`янську абетку, як вона називалася та з якими подіями у країні було пов`язане її виникнення.

Робота з підручником.( Ознайомлення з матеріалом про братів-просвітників Кирила і Мефодія та поняттям «кирилиця»).

         Метод «Мозковий штурм»

1.Як називалася нова абетка?

2. Хто винайшов нову абетку?

4. З якими подіями у Київській державі пов'язане виникнення нової абетки та церковнослов'янської (або старослов'янської) мови).

Добре, молодці. Тож ми дізналися, що нова абетка називалася «кирилиця» і винайшли її брати-просвітники Кирило і Мефодій. Докладніше ж про те, як розвивалися школи та мова нам розкажуть члени третьої групи.

Презентація III групи: «Розвиток української мови. Школи.»

Запрошуємо вас послухати зібраний нами матеріал з теми «Розвиток української мови. Школи та освіта на Русі наприкінці X– у першій половині XI століття» (виступ)

Учитель.Християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти на Русі стали  церкви і монастирі.

Вчитель: цікава розповідь, змістовна, молодці.

Працюємо над закріпленням, відповідаємо на питаня.

Учень 3 групи:(запитання до літописців)

1.Уявіть себе переписувачем книжок на Русі. Назвіть предмети котрі вам необхідні для роботи.

2.Які матеріали використовували для створення книг?

3.Чи був освіченим князь Ярослав Мудрий та його діти?

4.Хто створив перші школи?

Вчитель: тож ми можемо зробити висновок що із прийняттям християнства на наших землях поширилася церковно-слов’янська – мова православної церкви. Нею писали найважливіші богослужбові книги. Ця мова істотно відрізнялася від тогочасної української мови, якою користувалися в усному мовленні. Її знали тільки освічені(письменні) люди –ченці, книжники, князі. Тому церковнослов’янську мову  іще називають писемною, книжною. Створення шкіл і розповсюдження писемності були пов'язані з соціальними та культурними вимогами давньоруського суспільства. Освічені люди були необхідні не тільки для широкого впровадження нового християнського культу, але й для функціонування державного управління, міжнародних зв'язків і торгівлі

VI. Закріплення та систематизація знань учнів.

Отже темою нашого сьогоднішнього уроку була «Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.»

Протягом уроку ми ознайомилися з видатними пам`ятками архітектури, монументального живопису та освітою Київської держави Русь – Українанаприкінці X– у першій половині XI століття.

А для закріплення вивченого на уроці я пропоную вам пограти у

Гру «Упізнай мене».

Отримавши картку з описом культурної пам'ятки ви маєте назвати і охарактеризувати її.

Підведення підсумків уроку.

Слово вчителя:

Сучасність твердо тримається на грунті лише тоді, коли її коріння глибоко сягає у минуле, коли вона тісно пов’язана з нашою великою культурною спадщиною. В іншому випадку вона — тополиний пух, красивий, привабливий, але варто повіяти вітру — і від нього не залишиться і сліду. Культура і мистецтво Київської держави Русь-Україна — це неоціненний внесок до світової художньої скарбниці.

Найцінніша культурна спадщина давньоруської держави, збагачена й подальшому творчою діяльністю майстрів різних удільних земель, послужила міцною основою для майбутніх досягнень українського мистецтва.

Підходить до логічного закінчення наш урок і я б хотіла аби ви відповіли на мої запитання:

Що нового ви почули на сьогоднішньому уроці?

Про що цікаве дізналися?

Що вам найбільше сподобалося на уроці?

Як ви вважаєте, чи знадобляться вам отримані на сьогоднішньому уроці знання у майбутньому?

         Оцінювання роботи учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання:

Опрацювати параграф 9. Повторити вивчені параграфи 4-8.

Складіть перелік подій з історії Київської держави кінця X — першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір. Підготуйтеся до уроку узагальнення. Особливо зверніть увагу на спільні риси зовнішньої політики Володимира Великого та Ярослава Мудрого.  На значення понять і термінів «Змієві вали», «шлюбна дипломатія», «Руська правда», «монастир», «соціальна верства», «фреска», «мозаїка», «ікона» та інше.