Урок № 25 в. і. 9 кл. Тема: Доба Мейдзі в Японії.

Урок №25                                     Дата 10.03.16

Тема уроку. Доба Мейдзі в Японії.

Мета: 

·висвітлити основні напрямки соціально – економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі», визначити особливості становлення Японії як провідної держави світу, її характерні ознаки, відмінності від західної цивілізації, охарактеризувати процес реформування суспільно – політичного устрою в Японії, розкрити зміст зовнішньої політики;

·розвивати в учнів уміння аналізувати історичні події, робити висновки, установлювати причино – наслідкові зв’язки;

·сприяти естетичному вихованню учнів на основі здобутків східної культури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, презентація, атлас, історичні документи

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Добрий день, діти! Я рада вітати вас на уроці історії. Я пропоную налаштуватися на позитивні емоції, а для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними, щоб не просто слухали, а чули, щоб не просто дивилися, а бачили, щоб не просто відповідали, а міркували, дружно і плідно працювали.

Сьогодні ми з вами помандруємо на край світу, у країну «вранішнього сонця». Я думаю, ви здогадалися. Що мова йде про Японію.

Тож запишемо в зошити тему уроку «Доба Мейдзі в Японії».

II. Мотивація навчально-пізнавальної  діяльності

Учитель. До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система.

Метод «Мозковий штурм»

· Що таке колоніалізм?

Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу.

· Яким чином це стало можливим?

На це запитання ми дамо сьогодні відповідь.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

План

Крах політики самоізоляції.

Особливості економічного розвитку.

Конституція Японії 1889 р.

Зовнішня політика Японії наприкінці XIX ст.

1. Крах політики самоізоляції.

Учитель. На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор (мікадо) утратив реальну владу і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що, згідно із синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших здобутків сьогунату стало припинення усобиці князів — однієї із головних проблем країни – шляхом періодичного утримання в заручниках князів або їхніх родин. У середині XVII ст. сьогун прийняв рішення про закриття країни від європейців, боячись, що вони поступово її підкорять. Виняток було зроблено для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі. Ізоляція Японії мала на меті збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів набуло загрозливого характеру. Тому воно було заборонене, а прихильники релігії знищені. Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади. У 1868 р. імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі — імператором «освіченого правління».

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії».

Назва реформи	Зміни	Наслідки
Аграрна	Земля передана селянам на умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком	Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва
Військова	Запровадження загальної військової повинності. Відкриття військових навчальних закладів	Збільшена військова потужність країни
Адміністративна	Ліквідація князівств	Створена централізована держава
Освітня	Запровадження обов’язкової початкової освіти. Відкриття університету в Токіо	Можливість здобуття освіти за кордоном
Фінансова	Введення єдиної грошової одиниці	Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави
Судова	Введення єдиної судової системи	Зміцнення централізації держави

2. Особливості економічного розвитку.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 1. Особливості промислового розвитку Японії Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 132–133.

«…Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку… Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку… Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значення… Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взяті під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівельні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і довести до високого рівня розвитку… Тільки після цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його довірою…»

Запитання:

1. Назвіть особливості промислового розвитку Японії.

2. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?

3. Конституція Японії 1889 р.

Учитель. Підсумком реформ в Японії стало прийняття у 1889 році Конституції, яка була створена за зразком німецької. Згідно з конституцією Японія стала конституційною монархією з широкими правами та законодавчою ініціативою імператора, особа якого проголошувалася «священною та недоторканою». Імператор мав право оголошувати війну, підписувати мир, скликати й розпускати парламент, призначати та звільняти найвищих посадових осіб, як військових, так і цивільних.

За Конституцією парламент складався з двох палат – палати перів (аристократія, члени імператорського двору, 7р.) і палати представників –4р.

Виборче право мали тільки чоловіки, які досягнули 25 років і сплачували податок не менше 15 єн. Таких виявилося лише 1% населення країни.

Конституція 1889 року офіційно проголосила демократичні свободи й громадянські права, рівність усіх громадян країни.

4. Зовнішня політика Японії наприкінці XIX ст. (слайди презентації)

Учитель. Створивши міцний економічний та політичний фундамент, наприкінці XIX ст. Японія розгорнула активну політику у східно-азіатському регіоні, що зробило неминучим її зіткнення з іншими країнами, а особливо з Росією.

1872 р. — захоплення островів Рюкю і Тайвань;

1876 р. — введення військ на територію Кореї;

1894 р. — встановлення прояпонського уряду у Сеулі;

25 липня 1894 р. — початок японо-китайської війни (1894—1895). (Офіційно війну оголошено 1 серпня 1894 р.) Поразки китайських військово-морських сил під Асаном, Пхеньяном, Ізюляні засвідчили бездарність і боягузливість китайських головнокомандувачів.

17 квітня 1895 р.— підписання Сімоносекського мирного договору, за яким до Японії відійшли Тайвань і Пескадорські острови, вона отримала право на будівництво підприємств у Китаї, який сплачував велику контрибуцію золотом.

Таким чином, війна з Китаєм поклала початок поділу і фінансовому поневоленню цієї країни, прискорила капіталістичний розвиток Японії й створення японської колоніальної імперії у Тихоокеанському регіоні.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

1. Чому Японія з середини ХІХ ст. не могла продовжувати курс на самоізоляцію?

2. Які особливості розвитку Японії допомогли їй наприкінці XIX ст. позбутися феодальних пережитків й увійти до числа провідних держав світу?

3. Назвіть причини японської експансії. Куди вона була спрямована?

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 20 підручника.

Урок 23 в. і. 9 кл. Тема США в 1877-1900 рр

Урок №23                                                Дата 25.02

Тема. США в 1877-1900 рр. Економічне піднесення  країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Робітничий рух

Мета:                                                                                    

-           показувати на карті основні індустріальні центри США;

-           визначати причини економічного піднесення країни;

-           висвітлювати основні напрями соціально-економічного і  

політичного розвитку США в останній  третині  ХІХ  ст.;

-           порівнювати  економічний  розвиток  США  з  країнами  Європи;  

-           називати   напрями   територіальної   та   економічної   експансії  США;

-           розвивати вміння аналізувати отриману інформацію;

-           виховувати зацікавленість до вивчення розвитку інших країн (США)

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас «Країни Америки наприкінці XІX ст.», картки із завданнями, історичні документи, презентація.

                                 Хід уроку

I.  Організаційний момент

Привітання учнів. Підготовка до уроку

II.   Перевірка та актуалізація опорних знань учнів

    1.  Заповнити пропуски у тексті: вправа «12 речень». Самоперевірка за поданим зразком

        США середини ХІХ ст. була __ на чолі з президентом, який обирався на __. З перших 16 президентів 11 були представниками __.   Обрання  президентом  США  республіканця  __  означало  для  їх  опонентів  __  втрату  свого  впливу  в  уряді.  Упродовж  грудня  1860– 1861 рр. зі складу США вийшло __ штатів, які утворили __ й обрали  своїм президентом багатого плантатора __. У 1861 р. між Північчю   і  Півднем  почалася  __.  Найголовнішим  завданням  війни  було  __.   Після  прийняття  закону  про  __  почалася  роздача  вільних  земель  усім бажаючим. У 1863 р. наступом армії Півночі почався новий етап війни, який завершився __ Конфедерації.

        Відповіді: Республікою, 4 роки, Півдня, Лінкольна, консервато-

    рів, 8, Конфедерацію південних штатів, Д. Девіса, громадянська вій-

    на, скасування рабства, гомстеди, розгромом.

III. Мотивація навчальної діяльності

Метод «Коло ідей»

        Учні визначають «цікавинки» уроку:

    •   з’ясувати причини перетворення США в індустріальну країну —  світового лідера та шляхи, яким вони цього досягли;

    •   оцінити  внутрішньо-  та  зовнішньополітичні  пріоритети  американської  політики,  основні  напрями  політичного  курсу  американських президентів.

Оголошення теми та завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

    1. Економічне піднесення США (розповідь учителя та складання тез «Причини перетворення США на світового економічного лідера».

    •   Багаті природні ресурси і родючі землі.

    •   Вигідне географічне положення.

    •   Відсутність митних кордонів.

    •   Трансконтинентальні залізниці.

    •   Іноземні інвестиції в економіку США.

    •   Наявність великої кількості робочих рук переселенців.

    •   Ліквідація рабства.

    •   Розвиток нових галузей: сталевої, нафтопереробної, автомобільної.

    •   Використання досягнень технічного прогресу.  

    •   Фермерський шлях розвитку сільського господарства.

    •   Концентрація виробництва та капіталу.

    2. Антимонопольна політика держави

    Фронтальна бесіда

    1.  Що таке монополія?

    2.  Які форми монополій вам відомі? Які види монополій були найбільш поширеними в європейських країнах?

    Метод «Вибери головне»

        Формулювання  причин,  змісту  та  наслідків  антимонопольного 

    законодавства (закон Шермана (1890)) за розповіддю вчителя.

    «Справедливий курс» Т. Рузвельта

    Робота у малих групах

        Обговорення питання «“Справедливий курс” Т. Рузвельта».

        Презентація роботи груп.

 Фіксація положень презентацій у таблиці.  

№ учня	Питання, що досліджується	Результат дослідження
1	Суть закону
2	Ставлення до монополій (трестів)
3	Розв’язання робітничого питання
4	Охорона природних багатств

Зовнішньополітичний курс

        Формулювання власного судження (3–4 учні).

        Проміжний висновок: перетворення, здійснені на початку ХХ ст.,  надали економіці країни більшої збалансованості та динамізму, призвели США до економічного розквіту і світового лідерства.

Зовнішня політика США наприкінці ХІХ ст.

    Вправа на повторення «Одна фраза»

        Учні  мають  однією  фразою  висловити  суть  основних  положень   «доктрини Монро».

    Робота над опорним конспектом

        За розповіддю учителя учні складають опорний конспект «експансійна політика США».

    Робота з історичною картою

        За допомогою карти історичного атласа показати:

    а)  країни, що перебували під впливом США;

    б)  напрями збройних інтервенцій США;

    в)  території, захоплені США внаслідок іспано-американської війни.

    Суспільні рухи (расова сеґреґація, суфражизм, робітничий рух)

    Робота в малих групах

        За алгоритмом: причини, вимоги, прояви, наслідки — учні виконують завдання.

        1-а група: характеристика робітничого руху;

        2-а група: характеристика жіночого руху;

        3-я група: расова сеґреґація.

        Стисла інформація груп.

V.  Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

    Складання схеми «Основні напрями зовнішньої політики США»

Доктрина «відчинених дверей»;

Захоплення колоній                                                                

Військова експансія

Політика «великої палиці»                                                         

«Доктрина Монро»        

«Дипломатія долара»          

    Бесіда

    1.  Які чинники забезпечили США лідерство у світі?

    2.  Як вплинула ліквідація рабства та масова імміграція на економічний розвиток країни?

    3.  Чим була зумовлена поява антимонопольного законодавства?

    4.  Чому  експансія  США  обмежувалася  Латинською  Америкою та   Азією?

    5.  Чому  в  демократичних  США  спостерігалися  порушення  прав  людини?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

    Метод «5 речень»

        Формулювання  висновків  «Головні  досягнення  США  у  1877–

    1900 рр.».

    1.  Ліквідація рабства та реконструкція Півдня сприяли економічному піднесенню країни.

    2.  Використання  новітніх  досягнень  науки  та  техніки  призвели США до світового лідерства.

    3.  Бурхливий економічний розвиток, зростання монополій зумовили проникнення американського капіталу до Китаю та в зону Тихого океану.

4.  Президентство  Т.  Рузвельта  —  початок  формування  правової  держави.

    5.  Наслідок активізації суспільних рухів — утворення профспілок,   надання права голосу жінкам, перші успіхи у боротьбі проти расової сеґреґації.

VІІ.   Домашнє завдання

    1.  Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та  дати.

    3.  Випереджальне завдання: підготувати повідомлення за темами:

     •   1: «Земська реформа»;

     •   2: «Судова реформа»;

     •   3: «Міська реформа»;

     •   4: «Військова реформа»;

     •   5: «Реформа освіти»;

     •   6: «Фінансова реформа».

Урок В. і. 9 кл. Тема: Модернізація Російської імперії

Урок № ___                                          Дата_______

Тема: Модернізація Російської імперії

Мета: висвітлювати основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Росії; розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки; характеризувати зовнішню і колоніальну політику Російської  імперії; описувати події Кримської та Російсько-турецької війни; характеризувати наслідки повоєнних договорів для Росії; розвивати вміння відстоювати власну думку; виховувати толерантне ставлення до історичних діячів.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-дискусія.

Основні дати: 1855–1881 рр. — Олександр ІІ; 1881–1894 рр. — Олександр ІІІ; 1894–1917 рр. — Микола ІІ; 1853–1856 рр. — Кримська війна;  18 березня 1856 р. — паризький мирний договір; 1861 р. — скасування  кріпацтва;  1864  р.  —  земська  та  судова  реформи;  1870  р.  —  міська реформа; 1874 р. — завершення військової реформи; 1874–1875 рр. — «ходіння в народ»; 1877–1878 р. — російсько-турецька війна; 1878 р. —  Сан-стефанський договір, берлінський трактат; 1891–1893 рр. — оформлення Франко-російського союзу; 1898 р. — І з’їзд РСДРП.

Обладнання: підручник, атлас, контурна карта.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань учнів

    1.  Пригадайте, які події відбулися у Росії у І половині ХІХ ст. Чи 

        позначилася вони якось на суспільно-політичному житті в країні?

    2.  Які європейські події вплинули на ситуацію в Росії?

III. Мотивація навчальної діяльності

    Бесіда

    1.  Доведіть, що в середині ХІХ ст. в Росії назріла необхідність реформ.

    2.  Чому  аграрне  питання  було  головним  питанням  політичного  життя Росії? Чому від його розв’язання залежала доля країни?

    3.  Які зовнішньополітичні події прискорили реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.?

        Оголошення теми та завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

    Модернізація російської імперії. Скасування кріпосного права

    Робота в малих групах

      Засідання  експертних  груп,  обмін  думками  у  групі  за  визначеною проблемою, підготовка презентації.

1-а група. Які цілі ставила перед собою влада, проводячи реформи?

 2-а  група.  Якими  засобами  уряд  намагався  досягти  визначеної мети?

 3-я  група. Яким  суспільним  відносинам  відкривали  шлях  реформи?

4-а група. Якими засобами уряд та дворянство намагалися забезпечити власні економічні інтереси?

         Презентації груп.

    Реформи 60–70 рр. ХІХ ст. у Росії та їхні наслідки для імперії

    Індивідуальна робота

         Обговорення   повідомлень  за  темами  (випереджальне  завдання).

     •   1: «Земська реформа»;

     •   2: «Судова реформа»;

     •   3: «Міська реформа»;

     •   4: «Військова реформа»;

     •   5: «Реформа освіти»;

     •   6: «Фінансова реформа».

Результати  занотовуються  у  таблицю  «Реформи  60–70-х  рр. ХІХ ст. у Росії».

Назва	Рік                                                        проведення	Буржуазні ознаки	Феодальні ознаки
Відміна кріпацтва	19 лютого 1861 р.	Особисте звільнення селян. Селяни отримували цивільні права і могли мати приватну     власність	Земля залишалася у власності поміщиків. Селяни платили викупні платежі  за землю. До сплати платежів відпрацьовували панщину,платили оброк,                                                    тобто були тимчасово-                                                         зобов’язаними
Земська	1января 1864 р.	Створення виборних всестанових органів самоврядування, які відали місцевими          справами	Провідну роль відігравали дворяни. Діяльність  земств контролювалася  царськими урядовцями
Міська	16 червня 1870 р.	Створення виборних        міських дум, в яких провідне місце посідали представники крупної буржуазії	Діяльність міських дум  перебувала під контролем  губернаторів
Судова	20 листопада  1864 р.	Запроваджено безстанове судочинство;публічний змагальний судовий процес;запроваджено суд присяжних, адвокатів	Для селян був створений  окремий волосний суд, який міг засуджувати до  тілесних покарань. Влада  зберігала право заарештовувати і відправляти у заслання «політичних злочинців» без суду
Військова	1863–1874 рр.	Запроваджена загальна військова повинність. Обмежено термін служби в армії – 6 років, на флоті —7 років.                      Проведено якісне пере озброєння армії. Скорочена чисельність  армії та підвищена її боєздатність	Муштра і фізичні покарання, безправність солдатів

                         

Метод «Коло ідей»

     Формулювання висновків щодо значення реформ.

Зовнішня та колоніальна політика російської імперії

Заповнення хронологічної таблиці

Дата	Подія
1853–1856 рр.	Кримська війна (Росія, Туреччина, Англія та Франція): Синопська битва, оборона Севастополя, Паризький мирний договір. Поразка Росії у війні.
1863–1864 рр.	Придушення польського повстання
1864 р.	Придушення останніх осередків опору на Кавказі
1867 р.	Продаж Аляски США
1868 р.	Приєднання до Росії Кокандського царства та Бухарського емірату
1873 р.	Приєднання Тувинського ханства
1873 р.	Створення «Союзу трьох імператорів» (Росія, Австро-Угорщина, Німеччина)
1877–1878 рр.	Російсько-турецька війна (Тирново, Шипка, Плевна). Сан-Стефанський мир. Перемога Росії у війні
1891 – 1892 рр.	Консультативний пакт Росії і Франції, таємна російсько-французька конвенція

Робота з історичною та контурною картами

     Використовуючи карти «Світ у 1840–1880 рр.», «Центральна Європа у 1860–1870 рр.» і «Кримська війна 1853–1856 рр.», виконайте завдання:

а)   назвати країни, учасниці Кримської війни;

б)   показати місця основних битв Кримської війни, назвати їх дати;

в) назвати території, які втратила Росія згідно з Паризькою угодою 1856 р.;

г)   показати  території,  приєднані  до  Росії  в  період  60–70-х  рр. ХІХ ст.;

д) показати     території,    охоплені    польським      повстанням      1863–1864 рр.;

е)   показати   території,   де   відбувалися   основні   події   російсько-турецької  війни  1877–1878  рр.  та  польського  повстання  1863–1864 рр. народництво. робітничий рух і формування соціал-демократії

    Самостійна робота з підручником

        Опрацювавши матеріал підручника, скласти опор ний конспект.

    Узагальнююча дискусія «Форум»

    1.  Що являло собою «ходіння в народ» і чому воно зазнало поразки?

    2.  У чому відмінність «Землі і волі», «Народної волі» та «Чорного переділу»?

    3.  Чим перші робітничі та соціал-демократичні організації відрізнялися від народницьких?

V.  Узагальнення та систематизація нових знань і умінь

    Турнір промовців  

    «Реформи 60–70 рр. у Росії та їхні наслідки для імперії»

        Учитель розподіляє учнів за ролями: прихильники реформ, вороги реформ, сторонні спостерігачі. Залежно від ролі вони повинні скласти невеликі (до 5–6 речень) промови із викладом власної позиції. Кілька промов заслуховуються й оцінюються за такими умовами: вміння висловлювати власну думку; її аргументованість і доказовість; об’єктивність викладу, вміння схилити на свій бік якомога  більше слухачів.

VІ. Закріплення нових знань

    Бліцвікторина. Самоперевірка за зразком (зразок подано на дошці)

    1.  Що  проголошувалося  у  Маніфесті  1861  року?  (Скасування  кріпацтва)

    2.  Кому належить фраза: «Краще ми визволимо селян зверху, аніж очікуватимемо,  коли  вони  самі  звільнять  себе  знизу»?  (Олександру ІІ)

    3.  які реформи було проведено у 1864 р.? (Земську, судову, освітню, фінансову)

    4.  На якій основі відбувалися вибори до міської думи? (Майнового цензу)

    5.  Хто  опікувався  початковою  освітою,  медичним  обслуговуванням, благоустроєм? (Земства)

    6.  Як  називали  сучасники  60–70-ті  роки.  ХІХ  ст.?  (Епохою  великих реформ)

    7.  Яка війна мала розв’язати так зване «східне питання»? (Кримська)

    8.  Хто з російських воєначальників знищив турецький флот у Синопській бухті? (Адмірал П. Нахімов )

    9.  Відомий  письменник,  учасник  оборони  Севастополя?  (Л.  Толстой)

    10. Сан-Стефанський мирний договір був підписаний по завершенні 

        __ (російсько-турецької війни 1877–1878 рр. ).

    11. Плеханов,  Дейч,  Степанович,  Аксельрод  —  це  члени  створеної у 1879 р. народницької організації __ («Чорний переділ»).

    12. Коли народовольцями був убитий імператор Олександр ІІ? (1 березня 1881 р. )

VІІ.    Домашнє завдання

    1.  Опрацювати текст параграфа, вивчити нові історичні поняття та 

        дати.                                

    2.  Випереджальне  завдання:  підготувати  повідомлення  «Особливості розвитку Японії у XVII — І пол. ХІХ ст.».