Чудовий світ: листопада 2015

Урок № 9 Дата _______

Тема: Ярослав Мудрий

Мета: ознайомити учнів з головними подіями в Київській Русі за часів Ярослава Мудрого, особливу увагу звернути на закладення ним правових основ розвитку держави, її внутрішньої та зовнішньої політики в період найбільшого розвитку; на матеріалі різних історичних та правових джерел розвивати вміння учнів користуватись ними, аналізувати й робити висновки, складати хронологічну й текстову таблицю, оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів; виховувати повагу до видатних історичних осіб і шану до минулого України.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, зошит, ручка, атлас, мультимедійна презентація, роздавальні картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання з учнями. Підготовка до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Запитання:

1. Хто став князем Київської Русі після Святослава?

2. За що його називали Красне Сонечко, Великий, Святий?

Тестові завдання

1. Правління Володимира Великого розпочалось:

а) 980 р.; б) 1015 р.; 907 р.

2. Як називалися міста, які Володимир Великий відвоював у поляків:

а) Белзькі; б) Перемишльські; в) Червенські

3. Хрещення Русі відбулося:

а) 960 р.; б) 988 р.; в) 888 р.; г) 1000 р.

4. Назвіть особливості зовнішньої політики Володимира Великого.

1.________________________________________________________________
2.__________________________________________________________________

3._______________________________________________________________

4.______________________________________________________________

5. В чому особливості внутрішньої політики Володимира Великого?

1.__________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________

3._______________________________________________________________

4.______________________________________________________________

5.______________________________________________________________

6._______________________________________________________________

7.______________________________________________________________

8.________________________________________________________________

9.______________________________________________________________

10.______________________________________________________________

6. Історична задача. Скільки років князював Володимир Великий? Позначте відповідь на лінії часу.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Оголошення теми і завдань уроку

IV. Вивчення нової теми

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира (розповідь вчителя)

Останні роки життя князя Володимира не були спокійними роками старця, що відпочивав, доживаючи свого віку. Проти його влади повстали сини: Святополк, який дістав прізвисько Окаянний за вбивство своїх братів Бориса та Гліба, Святослава та рідний син Ярослав, якого батько в десять років посадив правити у Новгороді.

Розгляньте таблицю.

? - Назвіть синів Володимира Великого. Яка їх спіткала доля?

Сини Володимира Доля, яка їх спіткала

Святополк Проголосив себе київським князем і почав винищувати

можливих претендентів на великокнязівський престол

Борис, Гліб, Підступно вбиті Святополком

Святослав

Ярослав Княжив у Новгороді. 1016 р. з допомогою новгородської

дружини оволодів Києвом. Святополк утік до Польщі, де

заручився підтримкою свого тестя, польського короля

Болеслава Хороброго. З допомогою поляків

у 1018 р. Святополк знову увійшов до Києва. Місто Київ

декілька разів переходило із рук в руки, аж поки на річці

Альта Святополк не був розгромлений

Мстислав Правив у Тмутаракані

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО ПОХІД ЯРОСЛАВА НА СВЯТОПОЛКА І ПОЧАТОК ЙОГО КНЯЗЮВАННЯ В КИЄВІ

У рік 1016. Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони по обидва боки Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних.

І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега і говорячи: «Чого прийшли ви із шкандибою оцим? (Ярослав був кульгавим. — Авт.) А ви теслярі є! Ось ми заставимо вас хороми зводити наші!» Це почувши, новгородці сказали Ярославу: «Завтра переправимось на них. Якщо хтось не піде з нами, то ми самі його порубаєм».

А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав, упившись з дружиною. Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину, перед світлом переправився, і, висівши на берег, одпихнули вони човни од берега. І пішли війська одні проти одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було ізза озера печенігам помагати Святополкові. І притиснули Святополкових воїв до озера, і ступили вони на лід, і одломився лід із воями Святополковими, і багато втопилося у водах, і одолівати почав Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав. А Святополк утік у Ляхи.

Ярослав же сів у Києві на столі отчім. Було ж тоді Ярославу літ тридцять і вісім.

Запитання до документа

1) Як, за повідомленням літописця, відбувалася битва Ярослава зі Святополком?

2) У яку пору року, імовірно, відбулася битва?

3) Яким, на вашу думку, є ставлення літописця до описуваних подій? Чому ви так вважаєте?

Учитель: У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмутаракані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».

2. Внутрішнь- та зовнішньополітична діяльність князя Ярослава Мудрого

Заслуховується повідомлення учня про Ярослава Мудрого

Князь, роки	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Ярослав Мудрий (1019-1054)	• До 1026 р. - продовження міжусобної боротьби	• Відвоювання у поляків Червенської Русі
	• 1026 р. - розподіл Русі по Дніпру (Ярослав/Мстислав)	• 1036 р. - розгром печенігів
	• укріплення південних кордонів	• звільнення Русі від кочовиків
	• приборкання внутрішніх заворушень	• «шлюбна дипломатія» (Анна - королева франції, Анастасія - угорська королева, Єлизавета - норвезька принцеса, сестра - королева Польщі, син - одружений з візантійською царівною, сам Ярослав - з дочкою норвезького короля)
	• 1036 р. - одноосібний володар Русі (після смерті Мстислава)
	• розбудова Києва (територія зросла в 7 разів), зведено Ярославів вал - 3,5 км
	• розширення прав християнської церкви
	• призначення свого митрополита (Іларіон)
	• відкриття школи, заснування бібліотеки, підвищення освітнього рівня
	• впровадження законів «Руська правда»
	Висновок: за Ярослава Київська Русь досягла апогею свого розвитку	Висновок: високий міжнародний авторитет Русі. Ярослав Мудрий - дипломат

«Руська правда» - перший звід законів

• Для чого в суспільстві необхідні закони?

Робота з текстом «Руської правди».

? - Читаючи документ, визначте, чиї інтереси він захищав та яке його значення для розбудови держави?

Династичні зв’язки Ярослава

Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігердою

Його сестра Доброніга вийшла заміж за польського короля Казимира

Син Всеволод одружився з донькою візантійського імператора Анастасією

Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира Гертрудою

Син Святослав - з онукою германського цісаря Генріха ІІ

Дочка Анастасія одружилася з угорським королем Андрієм І

Дочка Єлизавета - з норвезьким королем Гаральдом Суворим

Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І

V. Узагальнення і систематизація

Бесіда за запитаннями

1. Чому саме князь Ярослав отримав прізвисько Мудрого?

2. Доведіть, що саме за часів Ярослава Мудрого Київська Русь досягла свого розквіту.

3. Чому монархи Європи вважали за честь породичатися з князем Київської Русі?

VI. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати матеріал підручника ст. 68-77

2. Виконати завдання в контурній карті

Додаток

Тестові завдання

1. Правління Володимира Великого розпочалось: а) 980 р.; б) 1015 р.; 907 р.

2. Як називалися міста, які Володимир Великий відвоював у поляків:

а) Белзькі; б) Перемишльські; в) Червенські

3. Хрещення Русі відбулося: а) 960 р.; б) 988 р.; в) 888 р.; г) 1000 р.